Мій шлях від дискримінації до натхнення

💔 Від дискримінації до натхнення. У 2024 році, зіткнувшись із дискримінацією через інвалідний візок, я знайшов новий шлях — написання книг. Письмо стало моїм порятунком, джерелом сили та способом поділитися досвідом боротьби. Це не лише моя історія, а й натхнення для всіх, хто шукає світло в темряві. #СилаДуху #Натхнення #КостянтинКууск

12/29/2024

📖 Як я знайшов своє покликання через біль і втрати

2022 рік став для мене переломним. Польща, яка прийняла мене після початку війни, дала відчуття безпеки та віри у краще майбутнє. У 2023 році я навіть працював, і мій інвалідний візок не був для роботодавців перепоною. Я відчував себе потрібним, я був частиною суспільства, яке підтримувало мене.

Але у 2024 році реальність дала тріщину. Я почав шукати нову роботу, сподіваючись знову приносити користь людям. Проте Польща, яка раніше була відкритою і гостинною, раптом змінилася. Дискримінація через мій інвалідний візок стала моєю щоденною реальністю. Більше 500 роботодавців закривали двері переді мною, навіть не намагаючись зрозуміти, що я здатен.

💔 Ця ситуація зламала мене. Я відчув себе тягарем, чужинцем у світі, який раніше прийняв мене з розпростертими обіймами. Щоденні відмови залишали на серці шрами, які не так легко гоїлися.

Але одного дня, коли здавалося, що темрява накриває мене повністю, я вирішив: я не здамся. Щоб уникнути депресії, я взявся за ручку і папір. Спочатку це було лише спробою відволіктися, знайти вихід своїм емоціям. Але з кожним словом, з кожною написаною сторінкою я відчував, як у моїй душі загоряється світло.

Я почав писати книги.

Письмо стало для мене способом перевтілення. Це був мій протест проти дискримінації, мій голос у світі, де часто мовчать. Через свої книги я ділюся досвідом, болем і надією, яку знайшов навіть у найтемніші часи.

💬 Що змінила ця історія?

  • Вона зробила мене сильнішим.
  • Вона дала сенс, коли його не було.
  • Вона навчила мене, що навіть у мороці є промінь світла.

Мої книги — це більше, ніж слова. Це свідчення, що ніхто і ніщо не має права позбавляти нас мрій і права на життя. Це моя боротьба за рівність, за право бути почутим.

Я не знаю, чи переміг я остаточно. Але я знаю одне: я буду писати. Для тих, хто бореться. Для тих, хто шукає силу. Для себе.

Залишити коментар

Прокрутка до верху